КОНКОР КОР

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КОНКОР КОР

(CONCOR®СOR)

Склад:

діюча речовина: bisoprolol;

1 таблетка містить 2,5 мг бісопрололу геміфумарату; 

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний водний, магнію стеарат, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кальцію гідро фосфат;

плівкова оболонка: гіпромелоза, поліетиленгліколь 400, диметикон 100, титану діоксид    Е 171.

Лікарська форма.  Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Селективні   блокатори  ß-адренорецепторів.

Код АТС С07А В07.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування хронічної серцевої недостатності із систолічною дисфункцією лівого шлуночка у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, при необхідності –  серцевими глікозидами. 

Протипоказання.

- Гостра серцева недостатність або серцева недостатність у стані декомпенсації;                                                                            

- кардіогенний шок;

- атріовентрикулярна блокада II і III ступеня;

- синдром слабкості синусового вузла;

- виражена синоатріальна блокада;

- симптоматична брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) менше 60 ударів за хвилину);

- симптоматична артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче               100 мм рт.ст.);

- тяжка форма бронхіальної астми або хронічні обструктивні захворювання легень;

- пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно;

- феохромоцитома, що не лікувалася;

- метаболічний ацидоз;

- підвищена чутливість до бісопрололу або до інших компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Препарат Конкор КОР слід приймати, не розжовуючи, вранці натще або під час сніданку, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Конкор Кор призначають для лікування пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю без ознак загострення.

Лікування хронічної серцевої недостатності бісопрололом розпочинається відповідно до наступної схеми титрування та може коригуватися залежно від індивідуальних реакцій організму.

* Конкор КОР рекомендується застосовувати на початку лікування хронічної серцевої недостатності. Вищі дози препарату (Конкор по 5 мг або 10 мг) підходять для підтримуючої терапії.

Максимальна рекомендована доза бісопрололу геміфумарату становить 10 мг 1 раз на добу.

Під час фази титрування необхідний ретельний нагляд за показниками життєдіяльності (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень) і симптомами прогресування серцевої недостатності.

Модифікація лікування.

Якщо під час фази титрування або після неї спостерігається погіршення серцевої недостатності, розвивається артеріальна гіпотензія або брадикардія, рекомендується відкоригувати дозування препарату, що може потребувати тимчасового зниження дозування бісопрололу або призупинення лікування. Після стабілізації стану пацієнта лікування препаратом продовжують.

Курс лікування препаратом Конкор КОР тривалий.

Не слід припиняти лікування раптово та змінювати рекомендоване дозування без консультації з лікарем, оскільки це може призвести до погіршення стану пацієнта. У разі необхідності лікування препаратом слід завершувати повільно, поступово знижуючи дозу.

Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю.

Немає даних щодо фармакокінетики бісопрололу у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю одночасно з порушеннями функції печінки та/або нирок, тому збільшувати дозу необхідно з особливою обережністю.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Побічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100),

рідко (> 1/10000 і < 1/1000),  дуже рідко  (< 1/10000).

З боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: брадикардія.

Часто: ознаки погіршення серцевої недостатності, відчуття холоду або оніміння кінцівок, артеріальна гіпотензія, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Нечасто: порушення атріовентрикулярної провідності, ортостатична гіпотензія.

З  боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

Рідко: синкопе.

З боку органа зору.

Рідко: зниження сльозовиділення (треба враховувати при носінні контактних лінз).

Дуже рідко: кон’юнктивіт.

З боку органів слуху.

Рідко: погіршення слуху.

З боку дихальної системи.

Нечасто: бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі та хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів.

Рідко: алергічний риніт.

З боку травного тракту.

Часто: нудота, блювання, діарея, запор.

З боку шкіри.

Рідко: реакції гіперчутливості (свербіж, почервоніння, висип).

Дуже рідко: при лікуванні ß-блокаторами може спостерігатись погіршення стану хворих на псоріаз у вигляді псоріатичного висипу, алопеція.

З боку кістково-м’язової системи.

Нечасто:  м’язова слабкість, судоми.

З боку печінки.

Рідко: гепатит.

З боку репродуктивної системи.

Рідко: порушення потенції.

Психічні розлади.

Нечасто: депресія, порушення сну.                 

Рідко: нічні кошмари, галюцинації.

Лабораторні показники.

Рідко: підвищення рівня тригліцеридів у крові, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ).

Організм у цілому.

Часто: астенія, втомлюваність.

У разі виникнення побічних явищ або небажаних реакцій необхідно негайно проінформувати лікаря.

Передозування.

Найбільш частими ознаками передозування препаратом Конкор КОР є брадикардія, артеріальна гіпотензія, гостра серцева недостатність, бронхоспазм, гіпоглікемія. При передозуванні також були зафіксовані випадки розвитку атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня та запаморочення.

Чутливість до високих разових доз бісопрололу залежить від індивідуальних особливостей організму. Тому лікування слід розпочинати з поступовим збільшенням дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У випадку передозування необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Залежно від ступеню передозування проводять підтримуючу і симптоматичну терапію. Є обмежені дані, що бісопролол тяжко піддається діалізу.

При брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну.

При гіпотензії: прийом судинозвужувальних препаратів, внутрішньовенне введення глюкагону.

При атріовентрикулярній блокаді II і III ступеня: інфузійне введенням ізопреналіну; при необхідності – кардіостимуляція.

При загостренні хронічної серцевої недостатності: внутрішньовенне введення діуретичних засобів і вазодилататорів.

При бронхоспазмі: бронхолітичні препарати (наприклад, ізопреналін), бета2-адреноміметики та/або амінофілін. 

При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення глюкози.

Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності препарат застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Як правило, ß-адреноблокатори зменшують кровотік у плаценті та можуть вплинути на розвиток плода. Необхідно  контролювати матково-плацентарний кровотік.

Після пологів новонароджений має знаходитися  під ретельним наглядом. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії можна очікувати протягом перших 3 діб.

Даних щодо екскреції бісопрололу  у грудне молоко або безпеки впливу на грудних дітей немає, тому не рекомендується застосовувати Конкор КОР під час годування груддю.

Діти. Досвід застосування препарату дітям обмежений, тому Конкор КОР не рекомендується застосовувати в педіатричній практиці. 

Особливості застосування.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам при таких станах:

- бронхоспазм (при бронхіальній астмі або хронічних обструктивних захворюваннях легень);

- цукровий діабет з різкими коливаннями рівня глюкози в крові; симптоми гіпоглікемії можуть бути приховані (наприклад, тахікардія, відчуття серцебиття, підвищене потовиділення);

- сувора дієта;

- під час десенсибілізаційної терапії; 

- атріовентрикулярна блокада I ступеня;

- стенокардія Принцметала;

- порушення периферичного кровообігу (на початку терапії можливе посилення скарг);

- загальна анестезія.

Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про прийом блокаторів               ß-адренорецепторів і з обережністю застосовувати ß-блокатори пацієнтам, яким призначена загальна анестезія. При застосуванні препарату Конкор КОР перед оперативними втручаннями дозу слід поступово знизити та припинити прийом препарату за 48 годин до загальної анестезії.

На даний час немає достатнього терапевтичного досвіду лікування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів з наступними захворюваннями і патологічними станами: цукровий діабет І типу, тяжкі порушення функції нирок та/або печінки, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені пороки серця, гемодинамічно значимі набуті клапанні пороки серця, інфарктом міокарда за останні 3 місяці.

Не рекомендується застосовувати препарат Конкор Кор у поєднанні з блокаторами кальцієвих каналів, антиаритмічними засобами І класу, гіпотензивними засобами з центральним механізмом дії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легень показана супутня терапія бронходилататорами. У деяких випадках на тлі прийому препарату пацієнти з бронхіальною астмою через підвищення тонусу дихальних шляхів можуть потребувати більш високих доз ß2-симпатоміметиків.

Як і інші ß-блокатори, бісопролол може підсилювати чутливість до алергенів  та збільшувати анафілактичні реакції. У таких випадках лікування адреналіном не завжди дає позитивний терапевтичний ефект. 

Хворим на псоріаз (у т.ч. у сімейному анамнезі) ß-блокатори призначають після ретельної оцінки користі та ризику.

Пацієнтам із феохромоцитомою призначають препарат Конкор Кор тільки на тлі попередньої терапії α-адреноблокаторами.

Симптоми тиреотоксикозу можуть бути замасковані на тлі прийому препарату.

На початку лікування препаратом необхідний нагляд за пацієнтом. Лікування не слід припиняти раптово, якщо для цього немає чітких показань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. В індивідуальних випадках препарат може вплинути на  здатність  керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Особливу увагу необхідно приділяти на початку лікування та при зміні дози препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати.

- Антагоністи кальцію типу верапамілу, меншою мірою –  дилтіазему:  негативний вплив на скорочувальну функцію міокарда та атріовентрикулярну провідність. Внутрішньовенне введення верапамілу може призвести до вираженої гіпотензії та атріовентрикулярної блокади у пацієнтів, які приймають ß-блокатори.

- Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідін, дізопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): негативний вплив на атріовентрикулярну провідність та інотропну функцію міокарда.

- Гіпотензивні препарати з центральним механізмом дії (клонідин, метилдопа, моксинідин, рілменідин): можуть призвести до погіршення серцевої недостатності. При комбінованій терапії раптова відміна цих засобів може підвищити ризик рефлекторної гіпертензії.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

- Антагоністи кальцію типу дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін): можуть підвищувати ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Не виключається можливість зростання негативного впливу на інотропну функцію міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.

- Антиаритмічні препарати ІІІ класу (наприклад, аміодарон): негативний вплив на атріовентрикулярну провідність.

- ß-блокатори місцевої дії (наприклад, що містяться в очних краплях для лікування глаукоми):  дія бісопрололу може підсилюватися.

- Парасимпатоміметики: може збільшуватися час атріовентрикулярної провідності та підвищується ризик брадикардії.

- Інсулін та пероральні гіпоглікемізуючи засоби: посилюється дія цих препаратів. Ознаки гіпоглікемії можуть бути замасковані.

- Засоби для анестезії: підвищується ризик пригнічення функції міокарда і виникнення артеріальної гіпотензії.

- Серцеві глікозиди (препарати наперстянки): знижують частоту серцевих скорочень, збільшують час атріовентрикулярної провідності.

- Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): можуть послаблювати гіпотензивний ефект бісопрололу.

- ß-симпатоміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін): знижується терапевтичний ефект обох засобів.

- Симпатоміметики, які активують α- і ß-адренорецептори (наприклад, адреналін, норадреналін): підвищують артеріальний тиск. Подібна взаємодія більш вірогідна при застосуванні неселективних бета-блокаторів.

- Антигіпертензивні засоби (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазін): підвищують ризик гіпотензії.

Комбінації, що можливі.

-  Мефлохін: можливий розвиток брадикардії.

- Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В): підвищують гіпотензивний ефект ß-блокаторів. Є ризик розвитку гіпертонічного кризу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Бісопролол – селективний ß1-адреноблокатор. При застосуванні у терапевтичних дозах не має внутрішньої симпатоміметичної активності і клінічно  виражених мембраностабілізуючих властивостей. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Зменшує потребу міокарда в кисні завдяки  зменшенню ЧСС  і  зменшенню серцевого викиду та зниженню артеріального тиску, збільшує постачання міокарда киснем за рахунок  зменшення кінцево-діастолічного тиску і подовження  діастоли. Препарат має дуже низьку спорідненість із ß2-рецепторами гладкої мускулатури бронхів і судин, а також із ß2-рецепторами ендокринної системи. Препарат тільки у поодиноких випадках може впливати на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, а також на метаболізм глюкози.

Фармакокінетика. Всмоктуваність та розподіл. Після прийому внутрішньо Конкор добре адсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько     90 % і  не залежить від прийому їжі. Об’єм розподілу складає 3,5 л/кг. Загальний кліренс бісопрололу складає 15 л/год. Завдяки тривалому періоду напіввиведення (10 - 12 год) препарат зберігає терапевтичний ефект протягом 24 годин після одноразового застосування препарату.

Метаболізм та виведення. Бісопролол виводиться з організму двома шляхами: 50 % біотрансформується у печінці з утворенням неактивних метаболітів та виводиться нирками, 50 % виводиться нирками у незміненому вигляді.

Фармакокінетика бісопрололу лінійна, її показники не залежать від віку.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: майже білі, серцеподібні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з обох боків.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не            вище 25 °С.

Упаковка. 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.  „Мерк КГаА”, Німеччина. Представлено в Україні „Нікомед Австрія ГмбХ”, Австрія.

Місцезнаходження. Frankfurter Strabe 250, 64293 Darmstadt, Germany /

                                    Франкфуртер Штрассе 250, 64293 Дармштадт, Німеччина.

Пошук ліків та препаратів

Пізнавальне відео

Думка професіоналів

Антон Корпанцев
головний лікар МЦ "Твое здоров'я", м. Київ

В окремих випадках користуюся цим сайтом щоб уточнити дозування деяких ліків, адже інструкції не завжди під рукою, а все пам'ятати самі розумієте ...

 

Василь Петрікивський
зав. педіатричним відділенням, м. Харків 

Потрібний сайт. Мало де є інструкції по застосуванню та побічних діях, в більшості назва та дозування ліків представлені - а тут про ліки все є

 

Наталія Возницька
акушер-гінеколог, м. Хмельницький

Завжди актуальна інформація про ліки та препарати, навіть стрічка новин тематично підібрана. Із задоволенням користуюся і Вам раджу